Шановні першокласники!Пропоную вам разом з батьками прочитати цікаву казочку про дружбу.

Кожного ранку борсучок Єгор робить зарядку. Раз-два лапками, три-чотири хвостиком…  Після неї він іде збирати росу й чаювати із Сонечком.

Та якось одного дня борсучок зник. Сонечко розгублено ходило лугом і чекало на друга.

Єгор  не прийшов. 

-   -  Що трапилося? – почало хвилюватися світило.

Квіточки, яких теж здивувала відсутність борсучка, запропонували:

-   -   Треба з’ясувати причину. Давайте попросимо мишку збігати до Єгора.

Сіренька голівкою на знак згоди кивнула, хвостиком махнула й побігла до нірки борсучка.

-   - Тук, тук, тук, - постукала у дверцята. -  Є хто вдома?

-   -   Проходьте, - почулося зсередини.

Мишка дверцята відчинила й забігла в хатинку. Там у ліжечку лежав борсучок.

-   -  Тебе всі шукають, - пропищала мишка.

Єгор сумно зітхнув:

-   -  Нездужаю я. Ніжка болить.

Сіренька ніжку оглянула, носиком замислено повертіла й сказала:

-   -  Я незабаром повернуся. Чекай на мене.

Єгор усміхнувся: «Не забули про мене друзі.»

Мишка побігла до квіточок і розповіла про хворобу борсучка. Тут якраз і Сонечко підійшло. 

Вислухавши сіреньку, світило дістало промінчика:

-   -  Візьми. Він всі хвороби зцілює.

-   -  А що з ним робити? – запитала мишка.

-   -  Поклади поряд з хворою ніжкою, - порадило Сонечко.

-   -   Гаразд, - кивнула сіренька і швиденько побігла до нірки хворого.

Незабаром всі побачили Єгора. Він щасливо усміхався.

-   -  Я знову здоровий! – вигукнув борсучок.

-   -  Ура-а! – заплескали пелюсточками квіточки.

-   - Ура-а, - щасливо усміхнулося Сонечко.

Всі раділи й веселилися. Друзі знову були разом!